Фотозвіт виховної години

Фотозвіт виховної години

Виховна година

Подивись на себе очима товаришів.

Мета: спонукати учнів до самоаналізу та самооцінки, узгоджувати свої дії із думкою колективу, розвивати прагнення заслужити добру славу, авторитет і повагу.

Обладнання: приказки та прислів’я про дружбу, мультимедійна дошка.

Розповідь учителя.

Наша виховна година сьогодні дещо незвичайна. Мета її – допомогти кожному з нас побачити себе збоку, очима своїх однокласників. Це потрібно у процесі самовиховання, яке, в свою чергу, вимагає самооцінки та самоаналізу. А оцінювання власних вчинків, досягнень чи недоліків не завжди об’єктивне. Є люди надто скромні, нерішучі, невпевнені у своїй правоті, які недооцінюють власних можливостей. І, навпаки, є такі, що занадто впевнені у своїй правоті, розумі, привабливості. Вони не сприймають критики, неохоче визнають свої помилки, а значить не роблять потрібних висновків, не вчаться на власних помилках. Воно й краще якось видно збоку. Недарма мовиться у народному прислів’ї : «Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом». І, звичайно, кожному буде корисно порівняти, звірити свою самооцінку з оцінкою своїх товаришів, колективу, подивитися на себе збоку.  А все-таки цікаво знати, що думають про тебе ті, з ким ти щоденно спілкуєшся, товаришуєш, сперечаєшся чи  ділишся. Цікаво знати думку інших про себе.

Тренінг «Який я».( діти об’єднані у дві групи, перед кожним наперед підготовлений аркуш , на якому намальована рука). Кожний по колу запише риси характеру. Хто хоче зачитати що про нього написали?.

Кожна людина живе на землі тільки одне життя, а тому варто задуматись над тим, як його прожити. Адже «більше тебе не буде завтра на цій землі, інші ходитимуть люди – добрі, ласкаві і злі».

Дуже важливо в житті мати товариша,подругу, з якими можна розділити свою радість і горе, поділитися найпотаємнішим. Давайте пригадаємо прислів’я та приказки про дружбу.

А тепер давайте переглянемо про дружбу невеличкий мультфільм.

Підсумок.

Як бачимо у житті є багато різних ситуацій , в яких опиняється та чи інша людина. Тому треба бути  розсудливим, розумним, вміти розрізнити де справжня дружба, а де ні.

Наша розмова підходить до кінця. Не знаю чи були ви всі щирими, чи почерпнули для себе щось корисне. Та хочу, щоб ви зрозуміли, що людина повинна жити прекрасним, повним надій і сподівань життя. Бо як сказав славний Кобзар, «…не гнилою колодою по світу валятись… а жити, серцем жити і людей любити».

Де б ви не були, ким би ви не стали, у першу чергу повинні бути людиною.

Львів

Види Карпат

Види Карпат

Українські Карпати

Мета: сформувати знання про географічне положення та природу Українських Карпат; систематизувати знання про особливості зміни природних умов з висотою; закріпити навички роботи з атласами та підручниками; виховати в учнів переконливість, що краса світу залежить від культури людини та культури праці.

Обладнання: фізична карта України, ілюстрації рослин та тварин Карпат, атласи та підручники.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку.

1.     Організаційний момент.

2.     Актуалізація опорних знань.

Метод «Асоціювання».

-         типчак, ковила (степ)

-         сосна, дуб (мішані ліси)

-         торф ( мішані ліси)

-         посушливий клімат (степ)

-         20% території України (мішані ліси)

-         необхідність зрошення земель (степ)

-         чорноземи звичайні та типові (лісостеп)

-         болотні ландшафт (мішані ліси).

Бесіда.

1.     Показати на карті одиниці фізико – географічного районування, які були названі.

2.     Назвати провінції природних зон.

3.     Мотивація навчальної діяльності учнів.

Отже, ми вивчили з вами природні зони України, які відносимо до рівнинних країн.

-         Які ще одиниці фізико – географічного районування ми не вивчили?

-         Скільки їх є на Україні?

Фото – вікторина.

1.     Яке озеро називають «морським оком» за його чисту воду з блакитним відтінком. Вода в озері прохолодна: температура її ніколи не піднімається вище 11 градусів. Навіть на найбільшій глибині 24 м на дні озера видно дрібні камінці. (озеро Сине вир)

2.     Гора, яка перед вами, віком юрського періоду, має висоту 2061 м, є  частиною мінералогічного заповідника. Межа Івано - Франківської і Закарпатської областей. (Говерла).

Повідомлення теми уроку.

Сьогодні ми поговоримо про один із наймальовничіших регіонів України. Українські Карпати вражають нас чарівністю своїх вершин, красою полонин, дзвінкими потоками, стрункими смереками.

4.     Вивчення нового матеріалу.

Це цікаво.

Випереджальне завдання учнів. Розповідають легенди про географічні об’єкти. (озеро Сине вир та Прут і Говерла).

План характеристики природної країни.

1.     Географічне положення;

2.     Рельєф;

3.     Тектонічна структура та геологічна будова;

4.     Клімат;

5.     Поверхневі води;

6.     Грунти;

7.     Рослинний та тваринний світ;

8.     Висотна поясність;

9.     Природні області;

10.                        Природоохоронні території\

Географічне положення.

Метод «Підказка».

-         Карпати розташовані … частині України.

-         До складу Українських Карпат входять: Прикарпатська височина, гірські пасма, …

-         Гірські хребти простягаються із північного заходу на південний схід на 280 км, а в ширину на …км.

-         У межах Українських Карпат лежать території Львівської, Закарпатської, Чернівецької та … областей.

Рельєф.

Розповідь учителя.

Гори поділяються на:

-         Зовнішні Карпати (Бескиди, Горгани, Покутсько – Буковинські Карпати)

-         Центральна частина (Вододільно – Верховинські Карпати, Полонинсько – Чорногірські)

-         Південно – Східна (Рахівські та Чивчинські гори)

-         Південно – Західна (Вулканічний хребет).

Робота з картою.

Визначити, які з цих гірських масивів є високогірними, а які низькогірними? Назвати найвищі вершини, висота яких більше 2000 м (Говерла, Піп Іван, Бребенескул, Петрос, Ребра).

Розповідь учителя.

Середньо високі гори формують округлі вершини, покриті луками, які називаються полонинами.

Тектонічні структури та геологічна будова.

Розповідь учителя.

Ось як розповідає легенда про створення гір: коли бог створив Землю, то спочатку варив її, а потім ураз остудив; величезні пухирі, які здійнялися, коли Земля кипіла, обернулися на гори, а проміжки між ними стали долинами.

Робота з підручником. Прийом « Позначки».

Читаючи текст підручника, умовно визначитися: відома інформація, нова інформація, незрозуміла інформація.

Прийом «Доповни речення».

-         Сформувались в результаті … горотворення

-         Найдавніші породи… палеозойські

-         На території Закарпаття поширені … породи

-         Поверхня гірських хребтів піддається…

Клімат.

Робота з цитатою.

Уривок з твору М. Коцюбинського «Фата Моргана».

«Дощі випадали щоденно. Вискочить сонце на мить на блакитну полянку, щоб обсушитись, гляне на себе в калюжу – і знову повзуть на нього важкі, розтріпані хмари».

-         Яку особливість клімату описано у творі?

Прийом «Робота над помилками».

У наданому тексті визначити помилкові твердження.

Учням даємо один на парту зразок тверджень. У роботі можна використовувати текст підручника.

Поверхневі води.

Враховуючи те, що ми говорили про клімат, Українські Карпати мають густу мережу річок.

Робота з картою.

Визначити за картою найбільші річки Карпат. Показати їх біля настінної карти.

Розповідь учителя.

Крім цього на території Карпат є 137 дрібних озер. Найвищу абсолютну висоту має озеро Бребенескул. Наймальовничіше озеро загатного походження  Сине вир.

Грунти.

У поширенні грунтів спостерігається властива для гір вертикальна поясність. У Передкарпатті сформувалися дерново – підзолисті. До висоти 1200 – 1600 м  бурі гірсько – лісові грунти. А вище 1600 м – гірсько – лучні грунти.

Рослини і тваринний світ.

Вибірковий диктант.

Виписати представників рослинного і тваринного світу Карпат, при цьому можна користуватися атласом.

Смерека, сосна гірська, береза, клен, бук, глухар, тхір, форель, бурий ведмідь, ховрах, ковила, ялиця.

Демонстрація ілюстрацій.

5.     Закріплення вивченого матеріалу.

Прийом «Пригадай».

Назвати географічні об’єкти Карпат.

«Географічна математика».

Що означають ці цифри: 280 км, 110 км, 5%,  500 – 800 мм, -4 градуси.

6.     Підсумок уроку.

Викликаю асоціацію. Діти по черзі називають ті поняття, які виникали при згадуванні слова «Карпати».

7.     Домашнє завдання.

Опрацювати відповідний параграф підручника;