Фотозвіт виховної години

Фотозвіт виховної години

Виховна година

Подивись на себе очима товаришів.

Мета: спонукати учнів до самоаналізу та самооцінки, узгоджувати свої дії із думкою колективу, розвивати прагнення заслужити добру славу, авторитет і повагу.

Обладнання: приказки та прислів’я про дружбу, мультимедійна дошка.

Розповідь учителя.

Наша виховна година сьогодні дещо незвичайна. Мета її – допомогти кожному з нас побачити себе збоку, очима своїх однокласників. Це потрібно у процесі самовиховання, яке, в свою чергу, вимагає самооцінки та самоаналізу. А оцінювання власних вчинків, досягнень чи недоліків не завжди об’єктивне. Є люди надто скромні, нерішучі, невпевнені у своїй правоті, які недооцінюють власних можливостей. І, навпаки, є такі, що занадто впевнені у своїй правоті, розумі, привабливості. Вони не сприймають критики, неохоче визнають свої помилки, а значить не роблять потрібних висновків, не вчаться на власних помилках. Воно й краще якось видно збоку. Недарма мовиться у народному прислів’ї : «Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом». І, звичайно, кожному буде корисно порівняти, звірити свою самооцінку з оцінкою своїх товаришів, колективу, подивитися на себе збоку.  А все-таки цікаво знати, що думають про тебе ті, з ким ти щоденно спілкуєшся, товаришуєш, сперечаєшся чи  ділишся. Цікаво знати думку інших про себе.

Тренінг «Який я».( діти об’єднані у дві групи, перед кожним наперед підготовлений аркуш , на якому намальована рука). Кожний по колу запише риси характеру. Хто хоче зачитати що про нього написали?.

Кожна людина живе на землі тільки одне життя, а тому варто задуматись над тим, як його прожити. Адже «більше тебе не буде завтра на цій землі, інші ходитимуть люди – добрі, ласкаві і злі».

Дуже важливо в житті мати товариша,подругу, з якими можна розділити свою радість і горе, поділитися найпотаємнішим. Давайте пригадаємо прислів’я та приказки про дружбу.

А тепер давайте переглянемо про дружбу невеличкий мультфільм.

Підсумок.

Як бачимо у житті є багато різних ситуацій , в яких опиняється та чи інша людина. Тому треба бути  розсудливим, розумним, вміти розрізнити де справжня дружба, а де ні.

Наша розмова підходить до кінця. Не знаю чи були ви всі щирими, чи почерпнули для себе щось корисне. Та хочу, щоб ви зрозуміли, що людина повинна жити прекрасним, повним надій і сподівань життя. Бо як сказав славний Кобзар, «…не гнилою колодою по світу валятись… а жити, серцем жити і людей любити».

Де б ви не були, ким би ви не стали, у першу чергу повинні бути людиною.