Благодійний аукціон

План самоосвіти

Директор школи          Григорчук В. Д.

2016 р

                                                          

План самоосвітиššššššššššššššššššššššš

ššššššššššššššššššššš

вчителя географії

 Яківської ЗОШ І-ІІ ступенів

на 2016- 2017 навчальний рік

Бойчук Г. І.

ššššššššššššššššššššššš

№ п/п		Зміст заходу	Дата	Примітка
І. Науково-теоретична підготовка
1 2 3 4 5 6	Опрацювати новий Державний стандарт базової і повної загальної освіти (Постанова від 23 листопада 2011 року) Опрацювати нові програми з  географії для 6,7,8  класів із змінами. Вивчити Пояснювальну записку до програми з географії 6,7,8 класів . Опрацювати методичні рекомендації МОН України щодо викладання географії у 6,7,8 ,9 класах у 2015-2016н.р. Опрацювання листа МОН України від 26.06.2015 №1/9-30 Вивчити критерії оцінювання навчальних досягнень учнів . Опрацювати Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року (№344/2013 від 25 червня 2013 року) Опрацювання додатку до наказу МОН України від 16.06.2015 р. №641 «Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах».		до 20.09 10.09 10.09 15.09 10.09 протягом року 05.09
ІІ. Методична підготовка
1. 2. 3.   4. 5. 6.  7. 8. 9. 10.	Опрацювати матеріали щодо використання інтерактивних методів на уроках  географії Цікавитись новинками методичної літератури з географії Ознайомитись з матеріалами передового педагогічного досвіду. Методичні рекомендації щодо вивчення географії у 6,7 ,8 класах за новими програмами. Інтерактивні методи навчання географії. Практичний посібник.            Стаття Л. П. Гордієнко” Визначення дидактичної  мети уроку”. Географія, №15-16  2014 р.              Окремі питання методики викладання географії у 6-9 класах. Дидактичні ігри на уроках географії. Організація самоосвіти на уроках географії. Технологія формування критичного мислення. Особливості роботи вчителя географії з обдарованими дітьми в сільській школі. Стаття О. А. Басацької  № 2 за 2015 р. Вивчення стратегії національно-патріотичного виховання дітей та на 2016-2012 н. р.(Указ Президента України від 13. 10. 2015 р.№580/2015). Опрацювати  Концепцію національно-патріотичного виховання дітей та молоді (додаток до наказу МОН України від 16. 06. 2015 р. №641).		10.10 протягом року 20.10 25.10 10.11 20.12 протягом року протягом року протягом року протягом року
ІІІ. Культурно-освітня підготовка.
1. 2. 3.		Систематично поповнювати знання з питань викладання географії. Провести підписку на періодичну пресу, підписку оновлень інтернет-сайтів для вчителів Цікавитись новинками передового педагогічного досвіду	протягом року вересень протягом року

Ми вчимося, працюємо, відпочиваємо та перемагаємо

Ворохта

Музей І. Франка у Криворівні

Прямуємо до Криворівні

Фотозвіт виховної години

Фотозвіт виховної години

Виховна година

Подивись на себе очима товаришів.

Мета: спонукати учнів до самоаналізу та самооцінки, узгоджувати свої дії із думкою колективу, розвивати прагнення заслужити добру славу, авторитет і повагу.

Обладнання: приказки та прислів’я про дружбу, мультимедійна дошка.

Розповідь учителя.

Наша виховна година сьогодні дещо незвичайна. Мета її – допомогти кожному з нас побачити себе збоку, очима своїх однокласників. Це потрібно у процесі самовиховання, яке, в свою чергу, вимагає самооцінки та самоаналізу. А оцінювання власних вчинків, досягнень чи недоліків не завжди об’єктивне. Є люди надто скромні, нерішучі, невпевнені у своїй правоті, які недооцінюють власних можливостей. І, навпаки, є такі, що занадто впевнені у своїй правоті, розумі, привабливості. Вони не сприймають критики, неохоче визнають свої помилки, а значить не роблять потрібних висновків, не вчаться на власних помилках. Воно й краще якось видно збоку. Недарма мовиться у народному прислів’ї : «Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом». І, звичайно, кожному буде корисно порівняти, звірити свою самооцінку з оцінкою своїх товаришів, колективу, подивитися на себе збоку.  А все-таки цікаво знати, що думають про тебе ті, з ким ти щоденно спілкуєшся, товаришуєш, сперечаєшся чи  ділишся. Цікаво знати думку інших про себе.

Тренінг «Який я».( діти об’єднані у дві групи, перед кожним наперед підготовлений аркуш , на якому намальована рука). Кожний по колу запише риси характеру. Хто хоче зачитати що про нього написали?.

Кожна людина живе на землі тільки одне життя, а тому варто задуматись над тим, як його прожити. Адже «більше тебе не буде завтра на цій землі, інші ходитимуть люди – добрі, ласкаві і злі».

Дуже важливо в житті мати товариша,подругу, з якими можна розділити свою радість і горе, поділитися найпотаємнішим. Давайте пригадаємо прислів’я та приказки про дружбу.

А тепер давайте переглянемо про дружбу невеличкий мультфільм.

Підсумок.

Як бачимо у житті є багато різних ситуацій , в яких опиняється та чи інша людина. Тому треба бути  розсудливим, розумним, вміти розрізнити де справжня дружба, а де ні.

Наша розмова підходить до кінця. Не знаю чи були ви всі щирими, чи почерпнули для себе щось корисне. Та хочу, щоб ви зрозуміли, що людина повинна жити прекрасним, повним надій і сподівань життя. Бо як сказав славний Кобзар, «…не гнилою колодою по світу валятись… а жити, серцем жити і людей любити».

Де б ви не були, ким би ви не стали, у першу чергу повинні бути людиною.

Львів

Види Карпат

Види Карпат

Українські Карпати

Мета: сформувати знання про географічне положення та природу Українських Карпат; систематизувати знання про особливості зміни природних умов з висотою; закріпити навички роботи з атласами та підручниками; виховати в учнів переконливість, що краса світу залежить від культури людини та культури праці.

Обладнання: фізична карта України, ілюстрації рослин та тварин Карпат, атласи та підручники.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку.

1.     Організаційний момент.

2.     Актуалізація опорних знань.

Метод «Асоціювання».

-         типчак, ковила (степ)

-         сосна, дуб (мішані ліси)

-         торф ( мішані ліси)

-         посушливий клімат (степ)

-         20% території України (мішані ліси)

-         необхідність зрошення земель (степ)

-         чорноземи звичайні та типові (лісостеп)

-         болотні ландшафт (мішані ліси).

Бесіда.

1.     Показати на карті одиниці фізико – географічного районування, які були названі.

2.     Назвати провінції природних зон.

3.     Мотивація навчальної діяльності учнів.

Отже, ми вивчили з вами природні зони України, які відносимо до рівнинних країн.

-         Які ще одиниці фізико – географічного районування ми не вивчили?

-         Скільки їх є на Україні?

Фото – вікторина.

1.     Яке озеро називають «морським оком» за його чисту воду з блакитним відтінком. Вода в озері прохолодна: температура її ніколи не піднімається вище 11 градусів. Навіть на найбільшій глибині 24 м на дні озера видно дрібні камінці. (озеро Сине вир)

2.     Гора, яка перед вами, віком юрського періоду, має висоту 2061 м, є  частиною мінералогічного заповідника. Межа Івано - Франківської і Закарпатської областей. (Говерла).

Повідомлення теми уроку.

Сьогодні ми поговоримо про один із наймальовничіших регіонів України. Українські Карпати вражають нас чарівністю своїх вершин, красою полонин, дзвінкими потоками, стрункими смереками.

4.     Вивчення нового матеріалу.

Це цікаво.

Випереджальне завдання учнів. Розповідають легенди про географічні об’єкти. (озеро Сине вир та Прут і Говерла).

План характеристики природної країни.

1.     Географічне положення;

2.     Рельєф;

3.     Тектонічна структура та геологічна будова;

4.     Клімат;

5.     Поверхневі води;

6.     Грунти;

7.     Рослинний та тваринний світ;

8.     Висотна поясність;

9.     Природні області;

10.                        Природоохоронні території\

Географічне положення.

Метод «Підказка».

-         Карпати розташовані … частині України.

-         До складу Українських Карпат входять: Прикарпатська височина, гірські пасма, …

-         Гірські хребти простягаються із північного заходу на південний схід на 280 км, а в ширину на …км.

-         У межах Українських Карпат лежать території Львівської, Закарпатської, Чернівецької та … областей.

Рельєф.

Розповідь учителя.

Гори поділяються на:

-         Зовнішні Карпати (Бескиди, Горгани, Покутсько – Буковинські Карпати)

-         Центральна частина (Вододільно – Верховинські Карпати, Полонинсько – Чорногірські)

-         Південно – Східна (Рахівські та Чивчинські гори)

-         Південно – Західна (Вулканічний хребет).

Робота з картою.

Визначити, які з цих гірських масивів є високогірними, а які низькогірними? Назвати найвищі вершини, висота яких більше 2000 м (Говерла, Піп Іван, Бребенескул, Петрос, Ребра).

Розповідь учителя.

Середньо високі гори формують округлі вершини, покриті луками, які називаються полонинами.

Тектонічні структури та геологічна будова.

Розповідь учителя.

Ось як розповідає легенда про створення гір: коли бог створив Землю, то спочатку варив її, а потім ураз остудив; величезні пухирі, які здійнялися, коли Земля кипіла, обернулися на гори, а проміжки між ними стали долинами.

Робота з підручником. Прийом « Позначки».

Читаючи текст підручника, умовно визначитися: відома інформація, нова інформація, незрозуміла інформація.

Прийом «Доповни речення».

-         Сформувались в результаті … горотворення

-         Найдавніші породи… палеозойські

-         На території Закарпаття поширені … породи

-         Поверхня гірських хребтів піддається…

Клімат.

Робота з цитатою.

Уривок з твору М. Коцюбинського «Фата Моргана».

«Дощі випадали щоденно. Вискочить сонце на мить на блакитну полянку, щоб обсушитись, гляне на себе в калюжу – і знову повзуть на нього важкі, розтріпані хмари».

-         Яку особливість клімату описано у творі?

Прийом «Робота над помилками».

У наданому тексті визначити помилкові твердження.

Учням даємо один на парту зразок тверджень. У роботі можна використовувати текст підручника.

Поверхневі води.

Враховуючи те, що ми говорили про клімат, Українські Карпати мають густу мережу річок.

Робота з картою.

Визначити за картою найбільші річки Карпат. Показати їх біля настінної карти.

Розповідь учителя.

Крім цього на території Карпат є 137 дрібних озер. Найвищу абсолютну висоту має озеро Бребенескул. Наймальовничіше озеро загатного походження  Сине вир.

Грунти.

У поширенні грунтів спостерігається властива для гір вертикальна поясність. У Передкарпатті сформувалися дерново – підзолисті. До висоти 1200 – 1600 м  бурі гірсько – лісові грунти. А вище 1600 м – гірсько – лучні грунти.

Рослини і тваринний світ.

Вибірковий диктант.

Виписати представників рослинного і тваринного світу Карпат, при цьому можна користуватися атласом.

Смерека, сосна гірська, береза, клен, бук, глухар, тхір, форель, бурий ведмідь, ховрах, ковила, ялиця.

Демонстрація ілюстрацій.

5.     Закріплення вивченого матеріалу.

Прийом «Пригадай».

Назвати географічні об’єкти Карпат.

«Географічна математика».

Що означають ці цифри: 280 км, 110 км, 5%,  500 – 800 мм, -4 градуси.

6.     Підсумок уроку.

Викликаю асоціацію. Діти по черзі називають ті поняття, які виникали при згадуванні слова «Карпати».

7.     Домашнє завдання.

Опрацювати відповідний параграф підручника;

Календарне планування

КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ ВИВЧЕННЯ

КУРСУ «ГЕОГРАФІЯ: МАТЕРИКИ І ОКЕАНИ», 7 КЛАС

 (70 год на рік, 2 години на тиждень)

№ уроку	Дата проведення	Тема уроку	Практичні роботи	Дослідження	К-сть годин
ВСТУП (2 год.)
1		Материки та океани – як об’єкти вивчення регіональної географії. Співвідношення і розподіл на Землі материків і океанів. Материки і частини світу			1
2		Джерела вивчення і дослідження материків та океанів. Карти материків та океанів, їх класифікація за охопленням території, змістом і призначенням			1
Учень називає: площу Землі, материки і океани як об’єкти вивчення регіональної географії, площу Землі, материки, частини світу; океани, різні види карт; наводить приклади: різних джерел інформації про материки та океани; порівнює: площі материків та океанів; карти за масштабом та просторовим охопленням; розрізняє в атласах: карти за  змістом; показує на карті: материки, частини світу, океани;оцінює: значення для людини географічних знань про материки та океани.
РОЗДІЛ І. ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДИ МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ (9 год.)
Тема 1. Форма і рухи Землі (1 год.)
3		Куляста форма Землі та її географічні наслідки. Рухи Землі, їх наслідки.			1
Учень називає: форму  Землі - геоїд,  дні рівнодення та сонцестояння; наводить приклади: добових і річних ритмів  як наслідків осьового обертання та орбітального руху Землі; показує на карті: екватор, тропіки і полярні кола; характеризує: осьове обертання та орбітальний рух Землі; порівнює: наслідки добового і річного рухів Землі; пояснює: вплив  форми Землі та її рухів на природу материків й океанів;оцінює: значення для людини знань про форму і рухи Землі.
Тема 2. Материки та океани – великі природні комплекси географічної оболонки (7 год.)
4		Походження материків та океанічних западин внаслідок руху літосферних плит. Геологічні ери та епохи горотворення.			1
5		Тектонічні структури: платформи і області складчастості. Закономірності поширення основних форм рельєфу на материках і океанах.	Практична робота № 1 Аналіз тектонічної та фізичної карт світу: виявлення зв’язків між тектонічною будовою і формами рельєфу		1
6		Кліматотвірні чинники. Розподіл сонячної енергії на Землі. Вплив підстильної поверхні на клімат. Закономірності зміни температури повітря і поверхневих вод океанів.			1
7		Повітряні маси, їх властивості та переміщення. Загальна циркуляція повітряних мас. Закономірності розподілу атмосферних опадів.			1
8		Водні маси, їх властивості, закономірності переміщення океанічних течій.			1
9		Кліматичні пояси і типи клімату Землі.			1
10		Природні комплекси материків і океанів. Широтна зональність і вертикальна поясність.			1
11		Урок узагальнення і систематизації знань  з тем «Вступ» та «Закономірності формування природи материків і океанів»			1
Учень називає:  геологічні ери: архейська, протерозойська, палеозойська, мезозойська, кайнозойська; наслідки переміщення літосферних плит; платформи і області складчастості, основні і перехідні кліматичні пояси; наводить приклади: форм рельєфу на материках і в океанах, платформ і областей складчастості, різних за властивостями повітряних і водних мас, типів клімату, теплих і холодних течій, природних зон на материках; показує на карті: найбільші літосферні плити,райони поширення пасатів,  мусонів, західних вітрів помірних широт  і східних полярних вітрів, кліматичні пояси, найбільші теплі та холодні поверхневі течії,  природні зони; характеризує: гіпотезу дрейфу материків; циркуляцію атмосфери в екваторіальних, тропічних, помірних та полярних широтах; порівнює: властивості водних і повітряних мас; пояснює: закономірності  розміщеннярівнин і гір на материках та в океанах, переміщення  повітряних мас і  поверхневих течій на різних широтах; розміщення природних комплексів на материках і в океанах;  взаємодію і взаємовплив  океанів і материків; визначає: за тектонічними картами платформи та області складчастості, за кліматичними картами  ­-           кліматичні пояси; за картами географічних поясів і природних зон  -     природні зони на материках; оцінює: значення для людини знань про географічні закономірності природи материків і океанів.
РОЗДІЛ ІІ. МАТЕРИКИ ТРОПІЧНИХ ШИРОТ (21 год.)
Тема 1. Африка (11 год.)
12		Географічне положення Африки. Дослідження та освоєння материка.	Практична робота № 2  Визначення географічних координат крайніх точок та протяжності Африки з півночі на південь та із заходу на схід Практична робота № 3 (початок) Позначення на контурній карті об’єктів берегової лінії Африки		1
13		Тектонічна будова, рельєф, корисні копалини Африки	Практична робота № 3 (продовження) Позначення на контурній карті основних форм рельєфу Африки		1
14		Загальні риси клімату Африки			1
15		Кліматичні пояси і типи клімату Африки	Практична робота № 4 Визначення типів клімату Африки за кліматичними діаграмами		1
16		Води суходолу Африки. Використання водних ресурсів	Практична робота № 3 (продовження) Позначення на контурній карті основних водних об’єктів  Африки		1
17		Природні зони, закономірності їх розміщення. Вологі екваторіальні ліси.			1
18		Природні зони Африки. Савани і рідколісся.			1
19		Тропічні пустелі. Твердолисті вічнозелені ліси та чагарники	Практична робота № 3 (продовження) Позначення на контурній карті пустель та напівпустель  Африки		1
20		Стихійні явища. Екологічні проблеми. Найвідоміші об’єкти, занесені до списку природної спадщини ЮНЕСКО на материку			1
21		Населення Африки. Держави Африки. Головні держави Африки. Зв’язки України з державами африканського континенту	Практична робота № 3 (закінчення) Позначення на контурній карті держави Африки та їх столиці		1
22		Урок узагальнення і систематизації знань  з теми  «Африка»			1
Учень називає: характерні риси географічного положення, Д. Лівінгстона, Г. Стенлі – дослідників материка; форми рельєфу; кліматичні пояси; води суходолу; природні зони материка; зональні типи ґрунтів; найвідоміші національні парки Африки: Серенгеті,  Нгоронгоро, Кіліманджаро; позначає і показує на карті: миси: Рас-Енгела, Агульяс, Альмаді, Рас-Гафун; моря: Середземне, Червоне; затоки:  Гвінейська, Аденська; протоки: Мозамбіцьку, Гібралтарську та Баб-ель-Мандебську; острів Мадагаскар; півострів Сомалі; гори: Атлас, Драконові, Капські; вулкан: Кіліманджаро; нагір’я: Ефіопське; плоскогір’я: Східноафриканське; річки: Ніл, Конго, Нігер, Замбезі, Оранжева; озера: Вікторія, Танганьїка, Ньяса, Чад; водоспад:  Вікторія; пустелі: Сахара, Наміб; держави та їх столиці:  Єгипет, Ефіопія, Нігерія, Південна Африка; пояснює: зв’язки між тектонічними структурами,  рельєфом і корисними копалинами,  розміщення кліматичних поясів, наслідки зміни природи материка; порівнює: клімат різних кліматичних поясів; природні зони – вологих екваторіальних лісів, саван та рідколісь, пустель і напівпустель, вічнозелених твердолистяних лісів і чагарників; характеризує: розміщення корисних копалин, річок та озер на материку, основні екологічні проблеми материка; визначає: географічні координати; типи клімату за кліматичною картою та кліматодіаграмами; оцінює: наслідки екологічних проблем.
Тема 2. Південна Америка (7 год.)
23		Географічне положення, дослідження та освоєння Південної Америки	Практична робота № 5 (початок) Позначення на контурній карті об’єктів берегової лінії  материка		1
24		Тектонічні структури, рельєф та корисні копалини Південної Америки	Практична робота № 5 (продовження) Позначення на контурній карті основних форм рельєфу		1
25		Загальні риси клімату. Кліматичні пояси і типи клімату Південної Америки.	Практична робота № 6 Визначення типів клімату за кліматичними діаграмами		1
26		Води суходолу Південної Америки	Практична робота № 5 (продовження) Позначення на контурній карті об’єктів внутрішніх вод материка		1
27		Природні зони Південної Америки. Вертикальна поясніть Анд. Зміни природи материка людиною.		Природні унікальні об`єкти Південної Америки	1
28		Сучасні екологічні проблеми. Найвідоміші об’єкти Південної Америки, занесені до списку природної спадщини ЮНЕСКО			1
29		Населення. Держави Південної Америки. Зв’язки України з державами Південної Америки.	Практична робота № 5 (закінчення) Позначення на контурній карті держав Південної Америки та їх столиць		1
Учень називає: характерні риси географічного положення материка; А. Веспуччі,  А.Гумбольта – дослідників материка; найголовніші риси природи материка; наводить приклади: форм рельєфу, кліматичних поясів, внутрішніх вод, ґрунтів, рослинності та тваринного світу Південної Америки та країни континенту; позначає і показує на карті:  миси: Галлінас, Фроуерд, Кабу-Бранку, Паріньяс, Горн;  море: Карибське; затока:  Ла-Плата;  протоки: Магелланова, Дрейка; острови: Вогняна Земля, Фолклендські;  низовини: Амазонська, Орінокська, Ла-Платська; плоскогір’я: Бразильське, Гвіанське; гори: Анди (г.Аконкагуа); вулкани: Льюльяйльяко, Котопахі; річки: Амазонка, Парана, Оріноко; водоспади: Анхель, Ігуасу; озера: Маракайбо, Тітікака; пустеля: Атакама; держави та їх столиці: Бразилія, Аргентина, Чилі; характеризує:  особливості географічного положення, типи клімату, найбільші річкові системи, природні зони Південної Америки; риси населення та його господарської діяльності в різних країнах; порівнює: особливості природних умов Південної Америки та Африки; пояснює: закономірності поширення основних форм рельєфу, особливості розподілу температури та опадів на материку, прояв широтної зональності на рівнинах та вертикальної поясності в Андах; визначає географічні координати крайніх точок материка; форми рельєфу  за фізичною картою, типи клімату  за кліматичними картами і кліматодіаграмами; оцінює:  наслідки втручання людини в природні комплекси материка.
Тема 3. Австралія (6 год.)
30		Географічне дослідження Австралії. Дослідження та освоєння материка.	Практична робота № 7 (початок) Позначення на контурній карті об’єктів берегової лінії Австралії		1
31		Тектонічна будова, рельєф та корисні копалини Австралії	Практична робота № 7 (продовження) Позначення на контурній карті основних форм рельєфу Австралії		1
32		Клімат. Води суходолу Австралії	Практична робота № 7 (продовження) Позначення на контурній карті основних водних об`єктів Австралії		1
33		Унікальність рослинності і тваринного світу Австралії. Природні зони Австралії. Зміни природи материка людиною. Найвідоміші об’єкти, занесені до Списку природної спадщини ЮНЕСКО		Виявлення причин формування ендемічних та реліктових видів тварин та рослин Австралії	1
34		Населення, його склад та розміщення. Австралія – країна-материк. Україна і Австралія.	Практична робота № 7 (закінчення) Позначення на контурній карті держав Австралії		1
35		Урок узагальнення і систематизації знань  з тем «Південна Америка», «Австралія»			1
Учень називає: характерні риси географічного положення, А.Тасмана,  Дж. Кука, М.Фліндерса – дослідників материка, унікальні риси рослинності і тваринного світу;  наводить приклади: форм рельєфу, типів клімату, внутрішніх вод, представників рослинності і тваринного світу Австралії; позначає і показує на карті: миси: Йорк, Південно-Східний, Стіп-Пойнт, Байрон; моря: Коралове, Тасманове; затоки: Карпентарія, Велика Австралійська; протоки острови: Тасманія, Великий Бар’єрний риф, півострів: Кейп-Йорк; плоскогір’я: Західно-Австралійське; низовина: Центральна низовина; гори: Великий Вододільний хребет (г. Косцюшко); річки: Муррей, Дарлінг; озеро: Ейр; пустелі: Велика Піщана пустеля, Велика пустеля Вікторія; державу: Австралійський Союз та його столицю; характеризує: особливості географічного положення; головні риси населення та його господарської діяльності; порівнює: географічне положення Австралії і Африки;  пояснює: вплив рельєфу і кліматуна формування  вод суходолу, унікальність органічного світу; особливості заселення Австралії; визначає: географічні координати і протяжність материка; форми рельєфу  за фізичною картою, кліматичні показники за тематичними картами; оцінює: наслідки впливу людини на унікальну природу материка.
РОЗДІЛ ІІІ. ПОЛЯРНИЙ МАТЕРИК ПЛАНЕТИ (2 год.)
Тема 1. Антарктида (2 год.)
36		Географічне положення та дослідження Антарктиди. Українська дослідна станція «Академік Вернадський». Міжнародний статус материка. Антарктида й Антарктика.	Практична робота № 8 (початок) Позначення на контурній карті об’єктів берегової лінії материка		1
Учень називає: характерні риси географічного положення; Ф. Беллінсгаузена, М. Лазарєва, Р. Амундсена, Р. Скотта – першовідкривачів материка; країни, які беруть участь у сучасних дослідженнях; характерні риси природи Антарктиди, Антарктики; наводить приклади:міжнародного співробітництва у вивченні Антарктиди; позначає і показує на карті: моря: Уеддела, Росса; півострів: Антарктичний; характеризує: особливості географічного положення материка;  міжнародне співробітництво в Антарктиді; пояснює: відмінності  між Антарктидою і Арктикою; міжнародний статус материка; оцінює: роль України в дослідженні материка.
37		Тектонічна будова, рельєф, клімат, рослинність і тваринний світ Антарктиди. Природні багатства, їх використання. Екологічні проблеми материка.	Практична робота № 8 (закінчення) Позначення на контурній карті основних форм рельєфу материка		1
Учень иназиває: характерні риси природи Антарктиди, Антарктики; наводить приклади:рослинності і тваринного світу в Антарктиці; позначає і показує на карті: гори: Трансантарктичні; вулкан:  Еребус; характеризує: особливості клімату, органічного світу; пояснює: причини утворення суцільного покривного зледеніння; вплив льодовикового покриву на природу материка; оцінює: сучасний стан природи та природних багатств; висловлює судження: про вплив Антарктиди на природні особливості планети.
РОЗДІЛ IV. МАТЕРИКИ ПІВНІЧНОЇ ПІВКУЛІ (23 год.)
Тема 1. Північна Америка (8 год.)
38		Географічне положення. Історія відкриття та освоєння Північної Америки	Практична робота № 9 (початок) Позначення на контурній карті об’єктів берегової лінії материка		1
39		Тектонічні структури, рельєф та корисні копалини Північної Америки	Практична робота № 9 (продовження) Позначення на контурній карті основних форм рельєфу материка		1
40		Загальні риси клімату. Кліматичні пояси і типи клімату Північної Америки			1
41		Води суходолу Північної Америки	Практична робота № 9 (продовження) Позначення на контурній карті об’єктів внутрішніх вод материка		1
42		Природні зони Північної Америки. Вертикальна поясність в горах материка.			1
43		Зміни природи материка людиною. Сучасні екологічні проблеми. Найвідоміші об’єкти занесені до Списку природної спадщини ЮНЕСКО		Розробка й обґрунтування маршруту, що проходить через об’єкти Північної Америки, занесені до списку природної спадщини ЮНЕСКО	1
44		Населення. Держави Північної Америки. Україна і держави Північної Америки	Практична робота № 9 (закінчення) Позначення на контурній карті держав Північної Америки та їх столиць		1
45		Урок узагальнення і систематизації знань з тем «Антарктида. Північна Америка»			1
Учень називає: характерні риси географічного положення дослідників, характерні риси природи; наводить приклади: форм рельєфу, кліматичних поясів, внутрішніх вод, типів ґрунтів, рослинності і тваринного світу; впливу господарської діяльності людей на природу; позначає і показує на карті: миси:  Мерчісон, Мар’ято, Принца Уельського, Сент-Чарльз;  затоки: Гудзонова, Мексиканська, Каліфорнійська, Аляска; острови: Гренландія, Ньюфаундленд, Великі Антильські (Куба, Гаїті, Ямайка), Малі Антильські, Канадський Арктичний Архіпелаг;  півострови: Лабрадор, Флорида, Каліфорнія, Аляска, Юкатан; рівнини: Лаврентійська височина, Примексиканська низовина, Центральні і Великі рівнини; гори: Кордильєри (г. Мак-Кінлі), Скелясті, Аппалачі; річки: Міссісіпі, Маккензі, Юкон, Колорадо; водоспад: Ніагарський; озера: Великі (Верхнє, Мічиган, Гурон, Ері, Онтаріо), Велике Солоне; держави та їх столиці: США, Канада, Мексика; характеризує: особливості географічного положення, основні риси рельєфу, типи клімату, найбільші річкові системи та озера,природні зони, населення країн материка  та його господарську діяльність; порівнює: рельєф і клімат Північної і Південної Америки; пояснює: вплив географічного положення материка на його природу,  особливості освоєння материка людиною; оцінює: вплив господарської діяльності людини на природні комплекси материка.
Тема 2. Євразія (16 год.)
46		Географічне положення Євразії. Поділ Євразії на дві частини світу.	Практична робота № 10 (початок) Позначення на контурній карті об’єктів берегової лінії Євразії		1
47		Дослідження та освоєння Євразії			1
48		Тектонічна будова. Рельєф Євразії. Роль зовнішніх сил у формуванні рельєфу Євразії. Корисні копалини.	Практична робота № 10 (продовження) Позначення на контурній карті основних форм рельєфу Євразії		1
49		Загальні риси клімату Євразії			1
50		Кліматичні пояси і типи клімату Євразії.	Практична робота № 11 Визначення типів клімату в межах помірного кліматичного поясу за допомогою кліматодіаграм		1
51		Води суходолу Євразії: річки	Практична робота № 10 (продовження) Позначення на контурній карті основних річок Євразії		1
52		Води суходолу Євразії: озера, льодовики	Практична робота № 10 (продовження) Позначення на контурній карті основних озер Євразії		1
53		Пригородні зони Євразії. Арктичні пустелі. Тундра й лісотундра. Ліси помірного поясу.			1
54		Природні зони Євразії. Лісостепи й степи. Напівпустелі й пустелі. Субтропічні ліси. Савана. Субекваторіальні та екваторіальні ліси. Вертикальна поясність гір Євразії.			1
55		Зміни природи Євразії людиною. Найвідоміші об’єкти, занесені до Списку природної спадщини ЮНЕСКО.		Здійснення уявної подорожі уздовж 50-ї паралелі. Виявлення природних закономірностей за маршрутом слідування, складання карати маршруту з позначення країн та унікальних природних об’єктів	1
56		Населення та держави Євразії	Практична робота № 10 (закінчення) Позначення на контурній карті держав Євразії та їх столиці		1
57		Найбільші держави Європи: Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія, Росія.			1
58		Найбільші держави Азії: Китай, Японія.			1
59		Зв’язки України з країнами Європи та Азії			1
60		Урок узагальнення і систематизації знань з теми «Євразія»			1
Учень називає: особливості географічного положення, дослідження і подорож, землепрохідців, П. Тянь-Шанського, М. Прежевальського, характерні риси природи і населення Євразії;  наводить приклади: форм рельєфу, типів клімату, річок та озер, типів ґрунтів, рослинності і тваринного світу, країн; позначає і показує на карті: миси: Рока,  Дежньова, Челюскін, Піай; моря: Північне, Балтійське, Середземне, Чорне, Азовське, Баренцове, Східносибірське, Жовте, Японське, Берингове, Південнокитайське, Аравійське;  затоки: Біскайська, Бенгальська, Перська; протоки: Дарданелли, Босфор, Ла-Манш, Гібралтарська, Берингова; острови: Великобританія, Ірландія, Шпіцберген, Нова Земля, Сахалін, Японські, Великі Зондські (Калімантан, Суматра, Ява), Філіппінські; півострови: Скандинавський, Піренейський, Апеннінський,  Балканський,  Таймир, Чукотський, Камчатка, Корея, Індокитай, Малакка, Індостан, Аравійський;  гори: Альпи, Піренеї, Апенніни, Карпати,  Скандинавські, Уральські, Кавказ, Тянь-Шань, Гімалаї (г. Джомолунгма); рівнини: Східноєвропейська, Західносибірська, Велика Китайська,низовини: Прикаспійська, Індо-Гангська, Месопотамська;  плоскогір’я: Декан Середньосибірське; нагір’я:  Тибет, Іранське; вулкани: Гекла, Везувій, Ключевська Сопка, Фудзіяма; пустелі: Каракуми, Гобі, Руб-ель-Халі; річки: Рейн,  Дунай, Дніпро, Волга,  Об, Єнісей,  Лена, Амур, Хуанхе, Янцзи, Меконг, Ганг, Інд, Євфрат, Тигр; озера: Каспійське, Женевське,  Ладозьке, Байкал, Мертве море; держави та їх столиці: Україна, Росія, Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія, Китай, Індія, Японія; характеризує: особливості географічного положення, основні риси рельєфу та закономірності розміщення корисних копалин, кліматичні пояси і типи клімату, найбільші річкові системи та озера, закономірності розміщення природних зон, населення;  порівнює: типи клімату  у межах помірного поясу Євразії, вертикальні пояси в різних гірських системах; пояснює: причини різноманітності природи Євразії; визначає: протяжність материка з півночі на південь та з заходу на схід, за тематичними картами -  риси клімату, рослинності і тваринного світу; оцінює: наслідки сучасного впливу господарської діяльності людини на природу материка.
РОЗДІЛ V. ОКЕАНИ (5 год.)
Тема 1. Тихий океан (2 год.)
61		Географічне положення Тихого океану. Острови в Тихому океані, їх походження. Рельєф дна.	Практична робота № 12 (початок) Позначення географічних об’єктів та течій Тихого океану на контурній карті		1
62		Клімат і води. Органічний світ і природні ресурси. Острови в Тихому океані, їх природні особливості. Охорона природи океану. Вплив океану на життєдіяльність людей та прилеглих материків.			1
Учень називає: характерні риси географічного положення  Тихого океану, острови, різні за походженням, природні багатства, відомі водні об’єкти – моря, затоки, протоки; наводить приклади: форм рельєфу, течій, видів рослин і тварин, островів; позначає і показує на карті: рельєф: Східнотихоокеанське підняття,Північно-Західна, Північно-Східна улоговини; течії: Північна та Південна Пасатна, Куросіо, Західних Вітрів, Каліфорнійська, Перуанська,Північнотихоокеанська,  Східноавстралійська; острови: Нова Зеландія, Нова Гвінея, Гавайські, Соломонові, Тонга; пояснює: зв'язок клімату океану з атмосферною циркуляцією та переміщенням течій; своєрідність органічного світу Тихого океану; порівнює: властивості водних мас різних частин Тихого океану; оцінює: вплив океану на життя і діяльність людей на прибережних територіях.
Тема 2. Атлантичний океан (1 год.)
63		Географічне положення океану Атлантичного океану. Рельєф дна. Клімат і води. Органічний світ і природні ресурси, їх використання. Охорона природи океану. Вплив Атлантичного океану на життєдіяльність людей прилеглих материків	Практична робота № 12 (продовження)  Позначення географічних об’єктів та течій Атлантичного океану на контурній карті		1
Учень називає: характерні риси географічного положення  Атлантичного океану, відомі географічні об’єкти; наводить приклади: форм рельєфу дна, течій, представників органічного світу; позначає і показує на карті:рельєф: Північноатлантичний і Південноатлантичний хребти; течії: Гольфстрім, Північноатлантична, Канарська, Лабрадорська,Бразильська, Бенгельська ; характеризує: особливості клімату і поширення органічного світу; проблеми забруднення океану; порівнює: переміщення океанічних течій у північній і південній частинах океану; пояснює: особливості  формування серединно-океанічних хребтів;  властивості водних мас, вплив океану на сусідні материки; оцінює: вплив Атлантичного океану на природу материків і життєдіяльність людей.
Тема 3. Індійський океан (1 год.)
64		Географічне положення океану Індійського океану. Рельєф дна. Клімат і води. Органічний світ і природні ресурси, їх використання. Охорона природи океану. Вплив Індійського океану на життєдіяльність людей прилеглих материків	Практична робота № 12 (продовження)  Позначення географічних об’єктів та течій Індійського океану на контурній карті		1
Учень називає: характерні риси географічного положення океану, природні ресурси; наводить приклади: форм рельєфу дна океану, течій, представників органічного світу; позначає і показує на карті відомі географічні об’єкти , а також Зондський глибоководний жолоб; підводні хребти: Західноіндійський, Аравійсько-Індійський, Австрало-Антарктичний; течії: Сомалійська, Мадагаскарська,Мусонна, Західноавстралійська; характеризує: особливості рельєфу дна та  клімату океану, властивості водних мас, руху океанічних течій; порівнює: особливості географічного положення Індійського океану з Тихим та Атлантичним океанами; пояснює: вплив океану на сусідні материки; своєрідність органічного світу; оцінює: вплив людської діяльності на природу океану.
Тема 4. Північний Льодовитий океан (1 год.)
65		Географічне положення Північного Льодовитого океану у високих широтах. Історія географічних досліджень океану. Рельєф дна. Клімат і води. Льодовий режим океану. Органічний світ і природні ресурси. Вплив океану на життєдіяльність людей прилеглих материків	Практична робота № 12 (закінчення) Позначення географічних об’єктів Північного Льодовитого океану на контурній карті		1
Учень  називає: особливостігеографічного положення океану, природні багатства; наводить приклади: форм рельєфу дна, представників органічного світу; позначає і показує на карті: вже відомі географічні об`єкти, а також підводні хребти Ломоносова, Менделєєва, Трансарктичну течію; характеризує: своєрідність географічного положення, особливості природи та освоєння океану; порівнює: природні умови в центральній, євразійській та північноамериканській частинах океану; пояснює: вплив географічного положення океану на клімат, властивості водних мас та їх переміщення; поширення органічного світу; оцінює: можливості використання природних ресурсів океану та наявні екологічні проблеми.
Розділ VІ. ВПЛИВ ЛЮДИНИ НА ПРИРОДУ МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ (2 год.)
Тема 1. Використання природних багатств материків і океанів (1 год.)
66		Природні багатства материків та океанів, їх основні види. Наслідки використання ресурсів людиною. Порушення природної рівноваги. Антропогенні ландшафти.			1
Учень називає: основні природні багатства материків та океанів; наводить приклади: раціонального і нераціонального природокористування, змін природних комплексів під впливом людини; антропогенних ландшафтів; показує на карті: найбільш багаті природними багатства частини материків та океанів; характеризує: зміни природи унаслідок інтенсивного природокористування; пояснює: причини порушення природної рівноваги; оцінює: наслідки використання людиною природних багатств материків і океанів.
Тема 2. Екологічні проблеми материків і океанів (1 год.)
67		Забруднення навколишнього середовища. Види забруднення, основні джерела їх надходження. Міжнародне співробітництво у розв’язанні екологічних проблем. Міжнародні організації з охорони природи.		Шляхи розв’язування екологічних проблем	1
68		Урок узагальнення і систематизації знань з тем «Океани», «Вплив людини на природу материків і океанів»			1
Учень називає: джерела забруднення навколишнього середовища,міжнародні організації з охорони природи; наводить приклади: основних видів забруднення довкілля: хімічне, радіаційне, біологічне, теплове, звукове; показує на карті: відомі з розділу «Материки» природоохоронні території, райони екологічного лиха; характеризує: різні види забруднення природи; екологічні проблеми материків й океанів та можливі шляхи їх розв’язування; порівнює: рівень забруднення навколишнього середовища на материках та в океанах; оцінює: роль міжнародного співробітництва у розв’язуванні проблем взаємодії природи і суспільства
69		Повторення навчального матеріалу			1
70		Повторення навчального матеріалу			1