пʼятниця, 11 березня 2016 р.

Навколо світу за 45 хвилин



             Після уроків
Навколо світу за 45 хвилин
Г. І. Бойчук, Жуківська ЗОШ, Тлумацький р-н, Івано-Франківська обл.

Мета: поглибити знання учнів про материки та океани, продовжувати вчити застосовувати набуті знання на практиці; розвивати образну пам’ять, розширити науковий світогляд, виховувати здатність до співпереживання та естетичного сприйняття довкілля.
Обладнання: фізична карта світу, макет корабля, зображення рослин Південної Америки, тварин Австралії.
Хід заходу.
На стіні висить карта із маршрутом, котрий прокладають маленьким корабликом.
Азовське море – Керченська протока – Чорне море – протока Босфор – Мармурове море – протока Дарданели – Егейське море – Середземне море – Гібралтарська протока – Атлантичний океан – вздовж берегів Америки – протока Дрейка – Тихий океан – Австралія – Індійський океан – Індостан (Індія) – західні береги Африки – Червоне море – Суецький канал – Середземне море – Чорне море.
Гей, нові Колумби й Магелани,
Напнемо вітрила наших мрій!
Кличуть нас у мандри океани,
Бухту спокою облизує прибій.

Хто сказав, що все уже відкрито?
Нащр ж ми народжені тоді?
Як нам помістити у корито
Наші сподівання молоді?

Кораблі! Шикуйтесь до походу!
Мрійництво! Жаго моя!  Живи!
В океані рідного народу
Відкривай духовні острови!

Геть із мулу якорі іржаві –
Нидіє на якорі душа!...
Б’ються груди об вітри тужаві,
Каравела в мандри вируша.

Жоден вітер сонця не остудить,
Півень землю всю не розгребе!
Україно! Доки жити буду,
Доти відкриватиму тебе.

Мріяти й шукати, доки жити,
Шкварити байдужість на вогні!
А якщо відкрию вже відкрите,
Друзі! Ви підкажите мені…                                 В. Симоненко.


Ведучий. Доброго дня дорогі наші гості. Сьогодні ми з вами здійснимо заочну навколосвітню подорож. Перша навколосвітня подорож тривала майже три роки, а ми пропонуємо здійснити її за 45 хвилин.
Тож ми вирушаємо у подорож .
Пісня «Ану лиш пісню… веселий вітер».
Капітан. Бере початок наша подорож із Азовського моря. Наш шлях пролягає до Чорного моря через Керченську протоку. Вона досить вузька, найменша ширина складає лише 3 км. А прямуємо ми до Середземного моря. Через протоку Босфор – у Мармурове море, через протоку Дарданели – в Егейське море.
От ми у Середземному морі. Пропливаємо біля берегів Аппенінського півострова, де розташована держава Італія.
Звучить запис «Аве Марія».
Учень. Хоча весь півострів зайнятий однією державою, але її часто називають «країною чотирьох держав». А чому так? Все дуже просто. На Апенінському півострові дійсно розташованітри держави – Італія, Ватикан – резиденція Папи Римського, і дуже давня незалежна держава – Сан – Марино, що в перекладі означає «держава святого Марина» - засновника країни.
Капітан. Десь далеко на горизонті я бачу Гібралтарську протоку, а там і Атлантичний океан.
Шум океану.
-         Скажіть хто і чому дав океану таку назву?
Розповідь про океан\
Ведучий. Отож просимо нашого капітана підняти якір і дальше мандруємо неозоримо просторами океану. Що ж нас чекає дальше? Які цікаві світи ми ще відвідаємо?
Учень. Вночі 29 березня 1848 року жителі міста Ніагара – Фолс прокинулися від тиші – зупинився водоспад. Почалася паніка. Священники сповіщали про кінець світу. Ніхто не заснув тої жахливаї ночі. Та через 30 годин почулися слабкі звуки, які переросли в гуркіт, від якого здригнулася земля. Причиною зупинки водоспаду став сильний вітер, який зрушив лід на озері Ері, з якого витікає річка Ніагара, і тому льоди забили стік річки.
Всесвітньо відомий Ніагарський водоспад знаходиться у Північній Америці. А відкрили Новий світ випадково.
Інсценування.
Колумб.  Народився я в Італії, служив в Португалії. Я вивчав морські карти й давні книги, і впевнився, що Земля – куля і якщо пливти на захід через Атлантичний океан, то можна потрапити до Індії.
Король Португалії. Пливти на маленьких суденцях через океан, про який ніхто не знає? Як це нерозумно!.
Колумб. Португальський король мені відмовив, але ж я недаремно перебрався до Іспанії.
Король Іспанії. Що ж, я даю дозвіл на експедицію. І призначаю тебе правителем усіх островів і материків, які ти відкриєш.
Колумб. 1492 рік, 12 жовтня. Мої кораблі підійшли до великого острова. Зустріли нас гарні рослі люди з мідно – червонуватою шкірою.
Танець індіанців.
Ведучий. Колумб вважається також і першовідкривачем Південної Америки.
Шум океану.
Америка є батьківщиною овочів, які ми майже щодня 
використовуємо.Показують листівки із зображенням рослин.
Картопля.
Надвечір загін іспанських завойовників, що уже кілька днів брів схилами Анд, натрапив на невелике поселення. Тубільці, котрі уже знали про жорстокість конкістадорів, покинули свої житла, взявши нехитрі пожитки.
Зголоднілі іспанці кинулися в пошуках їжі. Та в хижах нічого їстівного не було. Один із них знайшов, правда, якісь дивні жовтуваті горішки. Голод – не тітка. Зважився таки і скуштував. Сталося це ще у 16 ст, і жовтуваті горішки були не що інше, як добре відома картопля. Іспанці були свідками того, як на честь «папи» влаштовували свята. Адже ця рослина не раз рятувала місцевих жителів від голоду.
Вважають що у Європу картоплю завіз пірат, англійський мореплавець сер Френсіс Дрейк.
В німецькому місті Оффенбурзі вдячні жителі поставили йому пам’ятник: високий на зріст чоловік простягає людям квітку картоплі.
Та не одразу картопля зажила в Європі слави цінної харчової культури. Довгий час милувалися лише її квітами, прикрашали ними одяг, а жінки ще й зачіски. До Росії картоплю завіз у 18 ст Петро І. Та селяни дуже вороже зустріли «чортове яблуко», як вони називали картоплю.
Пройшов час – і картопля стала улюбленою незамінною стравою.
Сонячна квітка – соняшник.
Золотава квітка, яку індіанці вважали подарунком неба, маленьким двійником сонця, зачаровувала їх. Невдовзі, влітку 1510 року, разом із награбованими коштовностями, екзотичними плодами, насіння сонячної квітки навантажили на каравелу, що взяла курс на Мадрид.
В Іспанії заморську гостю зустріли з почестями: насіння висадили в королівському ботанічному саді, ретельно доглядали.
Соняшник, що що його уподобали наші предки, помітно відрізняється від того, який жовтим килимом вкриває поля. Сонячна квітка мала довге стебло, численні бічні галузки, а самі кошики були лише трохи більші за мідний п’ятак. Насіння було дрібне. І все ж ним залюбки ласували. Наприкінці 18 століття стало відомо, що із соняшнику можна одержати олію.
Ведучий. Також у Південній Америці виявився захованим найбільший із втрачених світів – Амазонська низовина.
Учень. Майже вся її територія – це океан джунглів. Тут протягом року квітне величний «букет», в якому налічується близько 15 тисяч видів рослин. З них лише порід самих дерев понад 400 видів (а у Європі біля 200).
Гігантські дерева ростуть так густо, що їх верхіття сплітається в непроникне для світла склепіння. Навіть у сонячний день тут панує напівтемрява. Тому біля підніжжя зелених велетнів ви не побачите жодної травинки, лише мохи, папороті, різноманітні ліани та орхідеї.
Спека часто сягає 40 градусів.
На мандрівника тут чекає багато небезпек. У тропічних лісах не можна без запобіжних засобів ні лягти, ні сісти. В річках небезпечно купатися, тут багато кайманів і гігантських анаконд, які тільки чекають необережного.
А ще Південна Америка – це карнавал, футбол та танго.
Танець танго.
Ведучий. Хоча ще досить багато цікавого можна розповісти про Америку, але нам час вирушати у подорож. У путь!
Капітан. Через протоку Дрейка ми входимо у води Тихого океану. Ми рухаємося назустріч найпотужнішій холодній течії світу. А чи знаєте, хто дав назву Тихому океану.
Розповідь про Тихий океан.
 Ведучий. Наступну зупинку ми робимо біля берегів Австралії. Австралія – це найменший і найбільш незвичайний материк.
Учень. От як описав Австралію Жуль Верн: «А я присягаюся вам, що цей край – найцікавіший на всій земній кулі. Уявіть собі, друзі мої, материк…де річки з кожним днем все більше і більше пересихають, де немає вологи ані  в повітрі, ані в повітрі, ані в грунті, де дерева щорічно скидають не листя, а кору, де листя обернене до Сонця не поверхнею, а ребром і не дає тіні, де ростуть вогнетривкі ліси, де дерева низькорослі, а трави гігантської висоти, де тварини незвичайні, де в чотирилапих є дзьоби, а у стрибуна кенгуру лапи різної довжини…
Найхимерніша, найбільш нелогічна країна з усіх, що коли- небудь існували! Країна парадоксальна, яка спростовує всі закони природи!».
Учень. Країна вирізняється своїм особливим ставленням до незвичайних тварин. Деякі представники тваринного світу зображені на астралійських монетах:
-         єхидна – на монеті достоїнством 5 центів,
-         птах лірохвіст – на монеті у 10 центів,
-         качкодзьоб – на монеті у 20 центів.
Надзвичайно популярні на материку страус ему та кенгуру, які зображені на державному гербі країни.
Ведуча. Про Австралію можна говорити багато, але ми повинні продовжити нашу мандрівку. Але щоб ми знялися з якоря, наші мандрівники повинні розгадати кросворд.
Пірати беруть кросворд і голосно його розгадують. Потім пірати співають пісню.
Капітан. Дальше наш шлях триває. Ми пливемо найтеплішим океаном. Рухаємося на північ, до берегів півострова Індостан, де знаходиться найбільша країна в межах південної Азії.
Індійський танець.
Капітан. Далі ми пливемо через найсолоніше та найтепліше море на Землі – Червоне. На заході ми бачимо береги Африки, широкі простори пустелі Сахара та Лівійської пустелі.
Учень. Екваторіальні ліси
Повні див та краси
Тут банани ростуть,
Бегемоти живуть,
Річка Конго тече,
Ясне сонце пече.
Ведучий. Так само, як ми захоплюємося Африкою, африканці захоплювалися англійським дослідником.
Учень. Прожив він рівно 60,
А половину з них він Африці віддав.
Багато відкриттів зробив,
Які в трьох книгах зобразив.
Мандруючи пісками Калахарі,
Відкрив в ній озеро Нгамі,
Що схоже так було на сон,
Цим мандрівником був Лівінгстон.
Лівінгстон. Мені треба знайти велику ріку. Нарешті, це річка Замбезі! А ось… я вражений сильним шумом і стовпом водяного пилу. Що це?
«Мозі – оа – тунья» - дим, що гримить. Я назву цей чудовий водоспад на честь англійської королеви Вікторії.
Ведучий. На північному сході Африки розташована ще одна з найвідоміших держав світу – Єгипет, з його дивовижною історією та культурою, величними пірамідами та Нілом. Тут живуть люди різних національностей, які говорять різними мовами, моляться різним богам. Тут знаходиться єдине, цілком вціліле «диво» із семи див світу, велика піраміда Хеопса.
Звучить африканська мелодія.
Ведучий. Ще одним «дивом» світу можна назвати Суецький канал, що з’єднує Середземне і Червоне море і дозволяє скоротити шлях з Європи до Азії майже на 9 тис км. Ми також скористаємося цим каналом. Отже, капітане, в путь.
Капітан. От ми в Середземному морі і відвідаємо ще одну державу.
Звучить грецька мелодія сиртакі.
Ведучий. Але ми прощаємося з країною оливкових садів та нескінченних виноградників. Ми повертаємося на Батіківщину.
Звучить українська мелодія або пісня.
Капітан. От ми у Чорному морі, на горизонті – море Азовське ( шум моря).
Учень. Наше Азовське море мало кілька назв, одна з них «рибне море», друга – Сурозьке море, що означає «синє море». А от давні араби дали морю назву Бахр – ель – Азов, що означає «темно – синє море», частиною цього слова користуємося і ми з вами.
Капітан. От ми і у нашій рідній державі, на нашій українській землі.
Дуже дякуємо усім за подорож.

Література
1.     Энциклопедия для детей. Т.3. География. Глав. Ред. М. Д. Аксенова.- М.: Аванта+, 1999.- 704 с.
2.     По материкам и странам (Африка, Австралия и Океания, Антарктида): Книга для чтения по географии материков. Сост. Н. П.Смирнова, А. А. Шибанова.- М.:Просвещение, 1981.-207 с.
3.     Видатні мандрівники, мореплавці, та дослідники-краєзнавці. В. П. Корнєєв, О. В. Корнєєв. Харків: Основа, 2005.- 215 с.
4.     Заочна навколосвітня подорож. С. Л. Капіруліна. Харків: Науково- методичний журнал «Географія», 2005, 40 с.
                         



                                                                                                                

Немає коментарів:

Дописати коментар